Як дотримуватися інформаційної гігієни під час війни: поради для батьків та дітей


 Згідно з опитуваннями на тему психічного стану українців під час війни, найбільш поширеними запитами в консультуванні є: почуття провини, синдром вцілілого, травма свідка, страх та тривога. Цікавим фактом є те, що чим далі знаходяться опитані від бойових дій, тим більш виражені у них емоційні симптоми.

Усі ці проблеми виникають зокрема через недотримання інформаційної гігієни. У період воєнного часу в мережі стало з’являтися дуже багато матеріалів насильницького характеру – руйнування будинків, військові дії, знімання загиблих.

У такі часи дуже важливо пам’ятати, що подібні матеріали можуть нашкодити психоемоційному стану як дітей, так і дорослих. 

Розповідаємо про те, як дотримуватися правил інформаційної гігієни та як перевірити інформацію в мережі.

Правила інформаційної гігієни:

  • не передивляйтеся матеріали насильницького характеру або такі, що можуть викликати негативні емоції,  у присутності дитини чи разом з дитиною;
  • по можливості не обговорюйте з дитиною чи в її присутності кадри, які ви побачили;
  • встановіть на пристроях, якими користуються діти, "батьківський контроль" – налаштування необхідне для блокування сайтів, які не варто переглядати дітям, а також версії програм для дітей, як, наприклад, YouTube Kids.
  • якщо дитину чи підлітка без її згоди додали в групу у соціальних мережах, то важливо, щоб дитина повідомила про це дорослим, вийшла звідти та заблокувала чат;
  • обговоріть з дитиною важливість турботи за психоемоційним станом та можливу шкоду від перегляду насильницького контенту. Якщо дитині чи підлітку цікаво щось, що може стосуватись таких матеріалів, то узгодьте, що дитина може підійти до вас з питанням чи проханням про розмову.

Як перевірити правдивість інформації в інтернеті?

Проговоріть з дитиною основні питання, які можна собі задати, щоб перевірити інформацію в інтернеті.

  • Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це суб’єктивна думка конкретної людини?

До офіційних джерел у час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб ЗСУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки.

Думка конкретної людини часто виражається словами "На мою думку", "Мені здається", "Я впевнений/впевнена", "Я знаю, що..", "Я думаю, що..".

  • У повідомленні є емоційне забарвлення або в ньому – лише факти?

Факти – це конкретні цифри, статистика, графіки, назва певних міст, вулиць, імена реальних людей.

  • Чи корисна для нас ця інформація?

Висвітлення загальних подій в країні та окремо в кожному місті – це те, що дозволяє розуміти повну картину та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця.

  • Як це впливає на мене?

Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, посилює тривогу та відчай. Доволі часто саме так діють дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри.

  • "Дуже терміново!"

Наголосіть дітям та пам’ятайте, що повідомлення зі словами "Дуже терміново!", "Це правдива інформація, передайте далі" – найчастіше є неправдивими.




Використано з матеріалів проєкту #stop_sexтинг

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Разом для найкращого Інтернету

Тиждень толерантності. Що варто почитати дітям?