Якщо учню бракує мотивації до навчання

Мотивація — одна з найважливіших тем у шкільному житті. Нам важливо зрозуміти, про який вік ідеться. Якщо в перший клас школи дитина пішла з «навчальною мотивацією», якщо вона дозріла до школи, то завдання дорослих ‒ створити безпечні умови, зберігати баланс між підтримкою ініціативи, підтримкою того, що виходить, і контролем над помилками (дитина у змозі впоратися з напругою, якщо на одне зауваження вчителя, висловлене в коректній формі, припадає щонайменше три коментарі підтримки). У підлітковому віці мотивація закономірно знижується. Дитина долучатиметься до тієї діяльності, в якій вона бачить швидкий результат. У середній і старшій школі дуже важливо створювати «проєкти». Ми приймаємо версію, що здорова дитина, яка почувається в безпеці (а безпека — найважливіша умова), досліджуватиме нове (адже якщо страшно, то ми перестаємо досліджувати). Щоразу коли дитина спостерігає за результатами своєї діяльності, «святкує перемогу», в неї виробляється дофамін та закріплюється бажання досліджувати, пізнавати й робити наступний крок.

Причини зниження мотивації

1. Небезпека. Коли дитині страшно, вона перестає сприймати нову інформацію. Якщо людина перебуває у хронічному стресі або травматизації, страждає її довгострокова пам’ять. Багатьом дітям із дефіцитом цинку (цинк впливає на гіпокамп — частину мозку, що зберігає важливу інформацію) справді складно запам’ятовувати вірші та формули.

Причини страху дитини:

• боїться конкретного вчителя;

• пропустила базу, попередній матеріал і боїться проявити неуспішність;

• боїться помилитися (школа заточена на пошук помилок,

а не на винагороді за успіхи, тож наше завдання — навчити

дитину того, що помилятися можна, а також помічати успіхи

та докладені дитиною зусилля);

• страх перед конкретними однокласниками, які її дражнять;

• боязнь піти у шкільний туалет (їй легше саботувати школу, ніж

зізнатися в цьому).

2. Втома. На роботу мозку йде близько 20% енергії тіла.

3. Органічні причини — дислексія, СПАУ, різновиди ММД — усе це вважається «діагнозами». Таких дітей настільки багато, що це вже може вважатися варіантом норми. Способів корекції також дужебагато. Передовсім подивіться фільм «Зірочки на землі» (Taare Zameen Par — Every Child is Special).

4. Дитина опирається:

• шкільній системі (із жорсткими правилами й авторитарністю);

• авторитарному вчителю, який не викликає поваги;

• «мститься» школі, за те що не має вільного часу та часу на

себе;

• у підлітковому віці в період знецінення тимчасово може знецінюватися те, що доти було значимим;

• дитина чинить опір батькам, якщо батьки сфокусовані на

«зовнішній» успішності; пручається тиску, несправедливості,

«мститься» за образи та біль доступним для неї способом;

• чинить опір батькам, самооцінка яких залежить від успішності

дитини чи які самі перестали розвиватися;

• батьківському перфекціонізму.

5. Внутрішні причини:

• розчарувалася в тому, що може бути «успішною»;

• не вірить у себе;

• неуспішність — спосіб привернення уваги;

• не бачить сенсу в тому, що робить;

• дитина інтровертного типу, їй складно адаптуватися до групи;

• наслідки травматизації;

• таким способом проявляє ревнощі до старшого/молодшого

брата/сестри.

Мотивація не буває зовнішньою, вона визріває зсередини:

• коли безпечно;

• коли цікаво;

• коли є відчуття, що «я можу це застосувати»;

• коли «мої результати зауважують».

У будь-якої, навіть найбільш зневіреної в собі дитини є сильні сторони, тому важливо починати з них. Можна разом із дитиною прочитати про теорію множинного інтелекту Говарда Гарднера та знайти її провідний тип інтелекту. Можна доручити дитині стати тьютором, нести відповідальність за когось — це підвищує самооцінку і вмикає потенціал дитини. Є ще один секрет: постаратися побачити в дитині не її зовнішні прояви, а її потенціал (те, в кого вона може вирости, ту версію СЕБЕ, до якої вона може дорости), і поводитися з нею так, ніби вона вже це проявляє.

Джерело: Світлана Ройз «Ресурсна скриня» https://resursna-skrynia.nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/08/resursna-skrynya.pdf