Тиждень толерантності. Що варто почитати дітям?

 

Світ вражає різноманіттям: народи, раси, етноси та культури, а разом з тим  специфічні особливості, риси та потреби роблять кожного з нас унікальними. Однак, усі ми рівні, усі ми хочемо бути щасливими та вимагаємо поваги до себе. Саме тому варто привчати дітей змалку розуміти, що є люди, які відрізняються від них тільки зовні: кольором шкіри чи способом пересування, але всередині вони добрі та заслуговують розуміння.

Повага та толерантність в книгах для дітей дуже важливі. 

Книга “Рі(з)дні люди” Тані Стус і Марти Кошулінської описує толерантність у широкому розумінні. Ми різнимося великою кількістю рис та особливостей: починаючи від статі, віку, кольору шкіри та закінчуючи темпераментом, характером та звичками.  Книга “Рі(з)дні люди” навчає бути терпимими до таких самих, але інших людей. 

Толерантність буває різною, а нам слід навчати своїх дітей кожному її виду. Приклади терпимості знаходимо в книжках про інклюзивність. “Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама” Оксани Драчковської – історія про одного особливого зайчика, який не може ходити та стрибати. У Зайчика з’являється зручний візочок і він починає ходити до школи разом з іншими дітками. Книга “Зайчик-нестрибайчик та його смілива мама” навчає сприймати та розуміти особливих діток, не боятися допомагати їм та товаришувати з ними.

Толерантність у казках завжди постає в алегоричній формі, оскільки в такий спосіб дітки найкраще розуміють складний світ взаємодії з іншими людьми. 

Дуже незвичайна казка “Як зрозуміти козу” від Тараса Прохаська закликає “зрозуміти козу”, тобто побачити світ очима іншої істоти. Кроти, білки, зайці, лисиці, вовки – цілком звичні казкові герої. А як щодо острову кіз, які розмовляють іншою, ніж лісові мешканці, мовою? Казка ставить дорослі запитання про інших людей, яких, на перший погляд, неможливо зрозуміти, проте якщо трохи постаратися, то все можливо!

Марк Лівін «Рікі і дороги»

Дедалі більше з’являється у нас та наших дітей можливостей дізнатися про тих людей, які не вписуються у рамки так званої «норми». Принцип інклюзивності шкільного навчання наближає інші реальності та інші способи взаємодії із дітьми з розладами аутистичного спектру. Саме цій тематиці письменник Марк Лівін присвятив свою книгу про підлітка з синдромом Аспергера. Що ж це за синдром? Зазвичай його називають високофункціональним аутизмом, адже у осіб, у яких він є, інтелект нормального або навіть високо рівня. Натомість великою їх проблемою лишається соціальна взаємодія та емоційний розвиток: їм важко дається невербальна комунікація, а повторювані ритуали, складання списків та дотримання розкладу тримають їх світ разом. В історії 14-річного Матвія, яку написав Марк Лівін, є дуже важливий друг — уявний собака Рікі, який є для Матвія провідником шляхами, що мають вести додому.

Р.Дж.Паласіо «Диво»

Бестселер Р. Дж. Паласіо розповідає про хлопчика августа, який народився з рідкісною генетичною аномалією: усі риси його обличчі — перемішані між собою. Йому зробили 27 операцій, у свої 10 років він ще жодного разу не був у школі. А тепер повинен туди піти. Вперше. До звичайних дітей.

Джерело: https://womo.ua/5-dityachih-knizhok-pro-tolerantnist/

              https://book-ye.com.ua/blog/e-shcho-chytaty/khudozhni-knyhy-pro-tolerantnist-ta-multykulturnist/